Фразеологічні ігри на уроках української мови

Засвоєння фразеологічних понять відбувається в основному практично. Учні знайомляться з багатством української фразеології в процесі вивчення всього шкільного курсу мови, вчаться відрізняти фразеологізми від вільних синтаксичних словосполучень і вживати їх у власному мовленні.

Знання фразеології, уміння користуватися її засобами — невід'ємна ознака високої мовної культури кожної людини.

До методичних принципів відбору фразеологізмів для шкільного курсу можна віднести такі:

1) ступінь засвоєння учнями фразеологізмів;

2) доступність фразеологізмів для розуміння їх школярами;

3) наявність фразеологізмів у творах, рекомендованих для позакласного читання;

4) виховна вага фразеологізмів.

На сучасному етапі виділилися такі найефективніші групи прийоми семантизації фразеологічного матеріалу:

а) порівняння (шляхом заміни фразеологізму лексичним синонімом);

б) зіставлення (з’ясування значення фразеологізму шляхом зіставлення його з омонімічним словосполученням);

в) розгорнутий опис фразеологізму;

г) добір синонімічних варіантів фразеологізмів;

ґ) використання контекстного оточення;

д) етимологізація фразеологізмів;

е) робота з фразеологічними словниками та збірками прислів’їв і приказок.

Фразеологічні ігри

     Золотими зернинками народної мови, злитками мудрості, справжньою її окрасою стали крилаті слова або фразеологізми.

     Це сталі словосполучення, які образно, влучно, яскраво показують нам якусь подію або людину. В них знаходимо похвалу порядності і осуд людських вад, тут звучить іронія і гумор. І все це невимушено, тонко, дотепно.

     Тож Вашій увазі пропонуємо фразеологічні ігри для учнів 6 класу.

     Перша наша гра називається 

«Фразеологічне лото»

Майже кожний фразеологізм можна замінити одним словом. Учням пропонується подані (на інтерактивній дошці) крилаті вислови замінити одним словом. Слова-пояснення відкриваються пізніше.

Бити байдики – ледарювати; 

розбити глек - посваритися; 

прикусити язика – замовкнути; 

замилювати очі – обдурювати; 

хліб-сіль забути – невдячність.

У наступній вікторині «Фразеологічні загадки» спробуємо розкрити таємниці деяких сталих виразів.

   1. Коли беруть ноги на плечі? (коли тікають)

   2. Що можна ламати без рук і усякого знаряддя? (голову)

   3. Які частини тіла можна вішати і для чого? (повісити носа, розвісити вуха)

   4. Куди підливають масла без потреби? (у вогонь)

«Фразеологічні синоніми»

Перед учнями два стовпчики з фразеологізмами. Треба їх об’єднати в синонімічні пари. (помічник зачитує фразеологізм з першого стовпчика. Присутні в залі знаходять в другому стовпчику фразеологічний синонім. Помічник об’єднує їх в пару)

Золоті руки

Як  оселедців  у бочці

І за  холодну  воду  не братися

Знімати  стружку

Ні  пари  з уст

Накласти  головою

Точити  ляси

Правити  теревені

Намилити  шию

Тримати  язик  за  зубами

Полягти  кістьми

Майстер на  всі руки

Сидіти  склавши  руки

Яблуку  ніде  впасти

Так само можна дібрати і фразеологізми-антоніми:

Повісити носа – задерти носа.

Тримати язик за зубами – розв’язати язика.

«Людська душа»

Зліва подається стовпчик з переліком рис характеру або емоційного стану людини, а в правому стовпчику за допомогою фразеологізмів учні визначають, яка в цієї людини душа.(називається риса характеру або емоційний стан людини – діти кажуть відповідний фразеологізм)

Полохлива людина – заяча ;      

обездолена людина – пропаща;  

аморальна, лиха людина (таїть в собі лихі

думки) – темна;

щедра людина – широка

«Фразеологічний зоопарк»

Дуже часто людину за її вдачу, гарну чи погану, порівнюють з якою – небудь твариною. Перед учнями подається початок фразеологізму, а їм потрібно знайти потрібне слово для вдалого порівняння і додати його до початку.

Тихий, як….   миша; боязкий, як… заєць; сміливий, як… лев; хитрий, як… лисиця; високий, як… жираф; пихатий, як… індик;

Щоб знайти людину без фотокартки, роблять його словесний портрет. У конкурсі«Фразеологічний детектив»  учням за допомогою опису потрібно знайти, так би мовити,   «героя» декількох фразеологізмів.

1.На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник; він міститься у голові легковажної, несерйозної людини. (вітер)

2. Він може довести до Києва і далі; його можна нагострити, як ніж; іноді він схожий він на лопату, особливо у балакучих. (язик)

3. Він коневі не товариш і дружній череді нестрашний; скільки його не годуй, він усе у ліс дивиться; інколи він буває в овечій шкурі, як його боятися, то в ліс краще не ходити. (вовк)

4.Через них пролітають, як через отвір, вони не квіти, а в’януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі. (вуха)

5.Його послугою називають невдалу спробу допомогти; він винний, якщо хтось не має музичного слуху; його звинувачують у тому, що він неповороткий. (ведмідь)

«Фразеологічна реклама»

Учитель називає фразеологізм у вигляді оголошення, а учні добирають гумористичний підпис, хто міг би дати таке оголошення.

1. Ловлю на гарячому (сковорідка)

2. Грію руки на чужому (злодій)

3. Куплю витрішки (ледар)

4. Переливаю з пустого в порожнє. (балакун - нероба)

5. Даю здачі (забіяка)

«Фразеологічна пантоміма»

Учневі потібно обрати одну з карток на якій написано фразеологізм і передати його значення за допомогою жестів. А однокласники повинні відгадати і назвати цей фразеологізм. Ця гра потребує не тільки знання фразеології, але й кмітливості та артистичних здібностей.            Водити за ніс; зв’язати руки; знімати з неба зірки; намилити шию; зарубати на носі .

«Попелюшка»

 Пам’ятаєте, як в казці «Попелюшка» мачуха змішала різні крупи і дала завдання дівчинці перебрати їх. У нас сталася майже така ж історія. Тільки розсипалися фразеологізми і нам потрібно зібрати їх і якомога швидше.   

Ловити,   піймати, точити, продавати, плескати, пекти,       бити,     втерти, повісити,

Носа,   язиком,     маку,       раків,     носом, витрішки, баклуші, теревені,   гави,

Клювати,   біла,       ревіти,   брати, зловити, врізати, вскочити,   морочити, давати,

Облизня,   приклад,       на гарячому, дуба,           ворона, білугою,       ряст,           здачі,     болить,

Топтати,   дати,       душа, зарубати, зігнати,   гнути, сміятися, напали, розбити

Голови,         на носі,           в халепу,   хропака,       на кутні, ліньки,     кирпу,         глек,     оскому

 Вивчення фразеології не можна обмежити лише виконанням вправ, воно вимагає  певної системи роботи, яка охоплює уроки мови та літератури, позакласного читання, розвитку зв’язного мовлення, факультативні заняття, класні години, позакласну роботу (гурток, конкурс, олімпіада, лінгвістична газета, самостійні дослідження). Адже знання фразеології рідної мови допомагають учням усвідомити основні правила культури спілкування, активізують і збагачують словниковий запас учнів, виховують у них увагу до  значення стійких сполучення слів, розвивають мислення, формують мовленнєві вміння й навички, сприяють розвиткові логічного і художнього мислення.