ЕЛЕМЕНТИ ЕКСПРЕСИВНОЇ ПСИХОТЕХНІКИ НА УРОЦІ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

                     

(С. 1) В умовах реалізації завдання формування і розвитку кожного випускника загальноосвітнього закладу як творчої, компетентної особистості, здатної оптимально самореалізуватися в подальшому, повноцінно жити в демократичному суспільстві, успішно проектувати й реалізовувати власне життя особливої ваги набуває питання компетентності вчителя, його здатності до творчості. Ключ до успіху – компетентність і учня, і вчителя, от тільки якими шляхами потрібно йти, щоб його знайти?

Ще Я. А. Коменський писав: «Можливо й необхідно озброїти вчителя педагогічними інструментами, і тоді місце його учня буде найкращим під сонцем».

Де ж знайти такі інструменти? Точніше, які з великої їх кількості обрати, щоб навчально-виховний процес у школі був цікавим, корисним і результативним водночас, як вимагає цього Державний стандарт?

У цій моделі легко відшукати тип сучасної дитини, яка прагне знайти своє місце під сонцем. (С. 2)

Нам, безперечно, хотілося б, щоб всі вони були оптимістами, які впевнено крокують східцями вгору. Але наші вихованці різні. Невпевнені в собі одразу заявляють, що не впораються із поставленим завданням. Дехто просто відмовляється: «Я не буду цього робити!»

Як же тоді діяти вчителеві? Насамперед – зрозуміти! (С. 3)

Створено цілу педагогічну систему, що має у своєму арсеналі безліч дидактичних та виховних систем, педагогічних технік та індивідуальних авторських прийомів. Усі вони, безумовно, мають право на  своє існування, та тільки втілювати їх можна лише за умови індивідуальної адаптації, інакше всі напрацювання так і залишаться тільки теорією.

Іноді , щоб зрозуміти психологію своїх школярів, варто переглянути їхні сторінки в соціальних мережах. (С. 4). Звичайно, записи, здебільшого, далекі від ідеалу, але і серед бруду спрощених стосунків, байдужості, протесту можна знайти багато справді цікавих думок, які свідчать про те, що наші діти дуже сумують за втраченою можливістю посидіти спокійно, читаючи хорошу книгу. Чого лише вартий дуже популярний серед молоді вислів: «Ті, які, читають книжки, неодмінно керуватимуть тими, котрі дивляться телевізор!»

Література має формувати не ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦЯ ,а передусім ЧИТАЧА, ПОЦІНОВУВАЧА КНИГИ, ТВОРЧУ ОСОБИСТОСТЬ. (С. 5)

Нові підходи до викладання предмета, безперечно, вимагають й нових методик. Однією з них на сучасному етапі є експресивна психотехніка за біоадекватними технологіями «Нова освіта» та Real- методика, (С. 6) які допомагають нам у своїй діяльності дотримуватися таких психолого-педагогічних принципів, як комплексність, доступність, системність, результативність. Така діяльність має зворотний зв'язок: усе навчальне коло зосереджується навколо особистості дитини. (С. 7)

Художня література – один з найпоширеніших видів мистецтв, що образно відтворює життя за допомогою слова, відображає навколишній світ у художніх образах або картинах крізь призму естетичного сприйняття, а також є засобом психологічного впливу на людину, яка читає. (С. 8) Отже, уроки літератури можуть бути використані як одна із форм втілення експресивної психотехніки.

Родоначальником експресивної психотехніки є донька одного з основоположників гуманістичної психології Карла Роджерса – Наталі Роджерс. (С. 9)

Експресивна терапія, або терапія на основі експресивних мистецтв зазвичай стосується танцювальної терапії, арт-терапії, музикотерапії. Ці терміни служать також на позначення використання віршів, уяви, медитації і драматичної імпровізації. (С. 10) Наталі Роджерс помітила: «коли людина виражає себе за допомогою образів, можна швидше зрозуміти її внутрішній світ».

Вивільнити несвідомі переживання у вигляді метафор (оформленого жесту, фантазії) допомагає проведення «живих уроків»,на яких учні мають змогу відчути себе літературним героєм, відтворити його мову, інтонацію, відчути аромат чи смак. (С. 11) Вільне самовираження в психологічних обставинах звільняє духовні сили людини і спрямовує їх у творче русло. При цьому виникає явище взаємозв'язку, коли одна форма самовираження, наприклад через танок, впливає на іншу форму, наприклад на здатність до декламування, підсилюючи її. Здійснюваний творчий взаємозв’язок сприяє гармонізації внутрішнього світу дитини, а також взаємин зі світом.

(С. 12) Одним із головних прийомів експресивної психотехніки є прихований психологічний тренінг, за зовнішньою формою він має вигляд звичайних виховних заходів, які проводить педагог з учнями. (С. 13)

Під час вивчення твору ми разом з учнями досліджуємо, конструюємо, учень непомітно долучається до такого виду діяльності, під час якого він, спираючись на свої позитивні сильні сторони, неначе «випадково» засвоює раніше не доступні для нього види діяльності, залучається до тих видів роботи,які раніше його лякали.

Ефективним засобом експресивної психотехніки є рольова гра. (С. 14)

Кожна рольова гра має не тільки розважальний, а й виховний характер, відбувається також корекційна робота з дітьми. Наприклад, якщо учень малоактивний у спілкуванні, то йому варто визначити роль, яка б активізувала його діяльність. Якщо дитина погано навчається, то отримує таку роль де показує своє прагнення до навчання. (С. 15)

Вдалим є використання вправи «Індійські імена». В індійських племенах було прийнято давати імена пов’язані з природними явищами. Такі імена часто символізували суттєву рису (життєву позицію) людини. Наприклад, давалися імена «Швидка річка», «Ясний вогонь» тощо. Учням потрібно вигадати таке ім’я для головного героя, а потім можна запропонувати придумати індійські імена для кожного з них. Той ,кому пропонується ім’я, говорить, згодний він з ним чи ні. Учитель стежить за тим, щоб усі імена мали позитивний характер.

На уроках літератури актуальним є створення ілюстрацій до твору.  (С. 16) Доцільно запропонувати учням відтворити світ літературного героя у кольорі, створивши кольорову граму. Використання таких завдань дає можливість, по-перше, краще вивчити літературний твір; по-друге, простежити та визначити  психологічний стан і внутрішній комфорт дітей (наприклад, за кольорами, які використані для зображення героїв ); по-третє, це можливість вигідно показати себе тим дітям, які не можуть проявитись в інших видах діяльності.

Художня література – це один з найпоширеніших видів мистецтва ,та не єдиний! Старшокласники з цікавістю складають відеокліп до поезії, покладеної на музику. Учні середніх класів – добирають музику до поетичного твору, виразно читають поезію під самостійно дібраний музичний супровід, доповнюючи виконання мімікою, пластикою, жестами.

На уроках та під час проведення позакласних заходів доречна релаксація за допомогою вправи «Смачні парасольки». (С. 17)

Кожен з дітей відтворює свої враження від прочитаного, почутого за допомогою певної парасольки: помаранчевий дощик , океан свіжості лайму , чи кисло-солодкий смак ківі – все це смаки самого життя! Головне – не мовчи! Сприймай навколишній світ, продукуй його – і ти відчуєш себе його повноправною частинкою,що здатна жити повноцінним життям, творити його. (С.18)

Надлишок емоцій теж небажаний, тому не завадить психогімнастична вправа на заняття емоційного напруження «Портрет емоцій».

Через відчуття та асоціації, використовуючи елементи експресивної психотехніки, варто розглядати будь-який твір на уроках літератури, бо вільне самовираження в психологічних обставинах розкріпачує духовні сили людини і вчить сприймати іншого таким, який він є. (С. 19).